Власник, -ка, м.
1) Собственникъ, владѣтель.
2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ).
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать.
Жубові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Жужжать.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха.
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта.
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш.
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Уже він помазався паном. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Попереважувати, -жую, -єш, гл. Перевѣсить (многое).
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч.