Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Ді́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр.
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
Корзити гл. = корзати. Мнж. 182.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Чуб. VII. 378. Kolb. І. 57. Золотая брама, а срібні одвірки. Н. п. Ум. одвірочок.
Палянка, -ки, ж. 1) = паленка. 2) Маленькая лепешка изъ овсяной муки. Вх. Лем. 446. Cм. паленя.
Тарівка, -ки, ж. = тарілка 1.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97.
Усь! меж. для натравливанія собаки. Вх. Лем. 476.