Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Загиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати! Камен. у.
Заги́бно нар. Гибельно, губительно. Загибно робити в заводі. Н. Вол. у.
Знадний, -а, -е. Привлекательный. Знадний з усмішкою погляд. Мир. ХРВ. 8.
Наспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Ком. І. 16. Раненько вийду, на обід наспіну. Мир. Пов. II. 79. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Стор. МПр. 109. Тут їх доля зла наспіла. Котл. Ен. VI. 33. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли. Харьк. у.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Позверховно нар. Поверхностно.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.