Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стирник

Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИРНИК"
Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти. Гол. ІІІ. 313.
Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Лис. ІІІ. № 7. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Г. Барв. 242. Вистигти на Божу службу. Г. Барв. 156. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
Непосидячка, -ки, ж. Нетерпѣливость, не дающая и на мѣстѣ усидѣть. непосидя́чка бере́. Не сидится отъ нетерпѣнія. Иногда прилагается къ человѣку и употребляется въ смыслѣ: непосѣда. Ну, та й непосидячка з тебе! Тільки прийшов, — уже й біжить.
Пістити, -щу, -стиш, гл. = пестити. Пістить теля коло рук, то й віл такий буде. Черк. у.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Принадний, -а, -е. Заманчивый, привлекательный. Принадна гарна молодиця. К. ПС. 121. Усміх принадний. Г. Барв. 223.
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Тихісінько нар. Очень тихо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.