Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Недбайливість, -вости, ж. = недбалість.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Трав'яні пахощі. жаба трав'яна. Rana esculenta. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили.
Учитися, учуся, учишся, гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися.
Фатьол, -ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла?