Ворок, -ка, м.
1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один.
2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Висів під полом у ворочку сир. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок.
Дерези́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ дерези.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели.
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою.
Пообсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить (во множествѣ).
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop.
Цвіцькувати, -кую, -єш, гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми.
