Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Каменястий, -а, -е. = каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі..., а водив по камінястій пустині. К. Грам. 60.
Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки. Вас. 175.
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ. Шух. I. 181.
Понапалювати, -люю, -єш, гл. 1) Натопить (во многихъ печахъ). 2) Нажечь (во множествѣ).
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Примовляння, -ня, с. 1) = приказування. 2) = примова. Гол. IV. 539. Грин. II. 317.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина. Зміев. у.
Стоян, -на, м. 1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. Лебед. у. 2) Дверной косякъ. Лебед. у. 3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. Н. Вол. у. 4) Стоячій улей. Подол. г. 5) = стояк 1. 6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. Чуб. V. 329. 7) Раст. = смердючка. ЗЮЗО. І. 140. Ум. стояно́к.
Халява, -ви, ж. 1) Голенище. Вас. 161. Видно пана по халявах. Ном. 2) Развратная женщина. КС. 1882. X. 29. Пійди лиш ти к чортам плюгава, невірна, пакосна халява. Котл. Ен. II. 21. 8) з губи халяву робити. Врать, обѣщать и не сдержать слова. Не годиться халяву з губи робити. Ном. № 6867. роспустив мо́рду як халяву. Слишкомъ много говоритъ. К. ЧР. 876. 4) Халявки смалити, присмалювати, пекти. Ухаживать за кѣмъ. Та й ти там халявки попік? Ном. № 8974. Ум. халявка. Ув. халявище.