Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стелина

Стелина, -ни, ж. Доска въ потолкѣ. КС. 1901. II. 131. Ум. стелинка, стелиночка. Мет. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕЛИНА"
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Догребти́, -ся. Cм. Догрібати, -ся.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Кутасик, -ка, м. 1) Ум. отъ кутас. 2) мн. Раст. Silene inflata. Вх. Пч. I. 13.
Ле́гма́ нар. Лігма.
Охоложувати, -жую, -єш, гл. = охолоджувати.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.