Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). О. 1861. ѴІІІ. 8. 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. Ном. № 564. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Черк. у. Ум. бозінька.
Висипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл. 1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. О. 1861. X. 151. Виспав усю ніч. Конст. у. 2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря. Ном. № 11325.
Горго́нія, -нії, ж. Георгина. Правобер.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность. Черном.
Загри́вий, -а, -е. Имѣющій бѣлую масть вокругъ шеи (о птицахъ и четвероногихъ животныхъ). Загривий гусак. Харьк. Загрива гуска. Загрива вівця — біла, а шиворот чорний. О. 1862. V. Кух. 37.
Заплю́снути, -ну, -неш, гл. Заплеснуть. У човен хвиля заплюснула.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник. К. МБ. II. 134.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю! Шейк.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.