Виточити Cм. виточувати.
Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. 2) ж. Правая чепіга.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Прителющити, -щу, -щиш, гл. Притащить, принести. У приполі й її саму з поля, на панщині знайшовша, прителющила.
Сипляти, -ля́ю, -єш, гл. = спати. А в чім воно сипляє? В пухових подушках.
Сінці, -ців, ж. Ум. отъ сіни.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.