Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Вибій, -бою, м.
1) Ухабъ. Cм. вибоїна.
2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття.
Вимастити Cм. вимащувати.
Келюх, -ха, м. = келех 2. Столи заставлені туровими рогами, келюхами і чарками.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу.
Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині».
Розступатися, -паюся, -єшся, сов. в. розступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Разступаться, разступиться, раздвинуться. Розступіться, подоляне, нехай гиря погуляє. Розступися, сине море, в своїй широкості. Розступися, сира земле, ой я піду жива в тебе.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.