Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Живої́д, -да, м. Живьемъ съѣдающій, — говорится о зломъ, безжалостномъ человѣкѣ. Чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію, під сих живоїдів?
Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку.
Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить.
Осапувати, -пую, -єш, гл. = обсапувати. Тютюн треба осапувати.
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать.
2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах.
Пойда, -ди, ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані.
Понаділяти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наділити, но многихъ. Спасибі матері, усім нас понаділяли.
Росколихати, -ся. Cм. росколихувати, -ся.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода.