Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Завіта́ння, -ня, с. Посѣщеніе, захожденіе.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.
Копилити, -лю, -лиш, гл.губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Придолоб, -ба, м. = граділь. Шух. І. 165.
Причащатися, -щаюся, -єшся, гл. Причащаться.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Рімнати, -на́ю, -єш, гл. = рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає. Ном. № 8782.
Черствак, -ка, м. Родъ гриба, повидимому Boletus edulis. Вх. Уг. 275.