Вихоруватися, -руюся, -єшся, гл. Выздоровѣть, оправиться послѣ продолжительной болѣзни. Хоруй, мила, Бог з тобою, як ся вихоруєш, оженюсь з тобою.
Затяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. затягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Затягивать, затянуть. Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить. Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи. Бери воли та затягай вози. 2) Затаскивать, затащить. Під білою березою козаченька вбито, ой убито, вбито, затягнено в жито. 3) Затягивать, затянуть, завлекать, завлечь; приглашать, пригласить. Суд не затяга, та суд і не одпуска. Дівка Санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. — на хліб. Приглашать на угощеніе. Буду панів і козаків на хліб, на сіль затягати. 4) Вербовать, навербовать. затягли́ затя́г. Навербовали отрядъ, шайку. 5) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получить. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою. За жінкою яку худобу затяг! Затяг таки, заробив грошей.
Корогов, гви́, ж. и корого́в, гву, м. = корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Хвилон, корсунський полковниче... хрещатий корогов на ринку поставляв. І на корогов до церкви двісті подарую.
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість.
Підступати, -па́ю, -єш, сов. в. підступити, -плю́, -пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії.
Повалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили.
2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували.
Протверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Протрезвить, отрезвить. Нужда протверезила його, прояснила його душу.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
Тепре нар. = тепер. Спершу горілка людей розважала, а тепре сама засумовала.