Вихрюватий, -а, -е. 1) Обильный вихрями. Зіма вихрувата.
2) Сокрушає беззаконним буйні глави вихрюваті.
Доскрі́бувати, -бую, -єш, гл. = доскрібати.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. 5) — на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ).
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.
Овесок, -ска, м.
1) Ум. отъ овес.
2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Романець, -нця, м.
1) Ум. отъ роман.
2) Раст. Chrysanthemum corymbosum.
Росколонизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Разселиться колоніями.