Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадьор, -ру, м. Бойкость, проворство.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Ном. № 14155. Варево гниє. Чуб. І. 10. Хата пусткою гниє. Шевч. 401. Гниє в неволі, у кайданах. Шевч. 606.
Гущики́, -ків, м. мн. Чаща лѣсная. Несе у ліс, у гущики. Гн. II. 111.
Зава́дити Cм. і заважати.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили. Федьк.
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Наустити Cм. наущати.
Пригладжувати, -джую, -єш, гл. Приглаживать, пригладить. Пригладь її чорні брівки. Чуб. III. 63.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли. Стор. M. Пp. 147.
Тіменний, -а, -е. = тямущий = тімашний. Він до пісень тіменний. Сквир. у. Ой ти тіменний. Ном. № 6320.