Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висисати, -са́ю, -єш, сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. І. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.
Гармасарь, -ря, м. Жеребець. Желех. Вх. Зн. 9.
Згово́рини, -рин, ж. мн. = змовини 2. КС. 1883. II. 309.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки. КС. 1882. VIII. 386.
Повиточок, -чка, м. 1) Свивальникъ и пеленки, въ которые завернутъ ребенокъ. А жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку. Чуб. V. 665. 2) Сорочка (въ которой родится иногда животное). Теля в повиточку. Богод. у.
Політичний, -а, -е. Политическій. Політична часопись. О. 1861. III. 81. Політичні бурі в Європі. К. ХП. 128.
Прирозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)... прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.  
Прохарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = прохарчуватися. Аж два тижні там поробив, та тілько що там прохарчився, а додому нічого й не приніс. Кв. Я й страви не їм, а взявши окрайчик хліба, так собі й прохарчусь ходячи. Г. Барв. 192.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.