Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співаченько

Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЧЕНЬКО"
Байкий, -а, -е. Говорливый, словоохотливый. Левч. 27.
Винагороджувати, -жую, -єш, сов. в. винагородити, -джу, -диш, гл. Награждать, наградить. Я вас винагороджу.... — Подивись на його: ще й винагороджувати хоче. Рудч. Ск. II. 160. Дак чим же тебе за твою службу винагородити? Г. Барв. 196.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини. Камен. у.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны. Павлогр. у.
Куснути Cм. кусати.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Ратиця, -ці, ж. 1) = ракотиця. 2) = рак 3? Ум. ратичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.
Сірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сіра. Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВАЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.