Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брухатий, -а, -е. Брюхатый.
Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній. Новомоск. у.
Заті́сувати, -сую, -єш, сов. в. затеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.  
Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Черниг. у. Вони до сього звичені. МВ. (О. 1862. III. 52).
Ле́гмас, -са, м. = лега.
На́зирцем, на́зирці, нар. = назирком. Пішов він назирцем за Марусею. Кв. І. 22. Я за нею назирці до самих небожевих воріт. Левиц. Пов. 343.
Первий, -а, -е. = перший. Нерві півні заспівають, то я тебе й ізбужу. Чуб. V. 535.
Пообгуджувати, -джую, -єш, гл. Оговорить, очернить (многихъ).
Хрестки, -ків, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки. Черниг. у.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка. Вх. Уг. 247.