Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Запиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Заважничать. Запишався, як кошеня в попелі.
Козиряти, -ря́ю, -єш, гл.
1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты).
2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою.
Осапувати, -пую, -єш, гл. = обсапувати. Тютюн треба осапувати.
Підсушити Cм. підсушувати.
Пороз'їдати, -да́ю, -єш, гл. Разъѣсть (во множествѣ). Це якесь мило погане: гляньте, як руки пороз'їдало.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Трусок 2, -ску, м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка.