Бревкання, -ня, с. Жранье.
Булянка, -ки, ж. = бульбисько.
Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Ковган, -на, м.
1) Кусокъ льда или облитаго водой и замороженнаго кізяка, на которомъ дѣти катаются съ горъ.
2) Кабанъ.
Підкушувати, -шую, -єш, сов. в. підкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Підкушують людей на гріх. Біда польку підкусила, пішла полька за русина.
Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас.
2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера.
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти.
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл. — дерево. Снимать съ дерева кору.
Таш, -шу, м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ.