Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Грошови́й, -а́, -е́. Денежный. Грошові податки. Грошове́ ві́йсько. Наемное войско. Грошови́й коза́к. Наемный козакъ (для войны). К. ДН. 226. Ходив війною з козацтвом грошовим. К. МБ. II. 121.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Зміїха, -хи, ж. Сказочное существо: змѣй-самка, жена змѣя, драконъ женскаго рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві.... мати. Мнж. 29.
Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Побратимко, -ка, м. Ум. отъ побратим.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Стебелина, -ни, ж. = стеблина.
Чміль, чмеля, м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. Ум. чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118.  
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.