спаситель

Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились. Н. п.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 173.

Випадкові слова

Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.

повністю...

Колісник, -ка, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.

повністю...

Кавратити, -рачу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

повністю...