Дото́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. доточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Заторопи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Сбить съ толку. Напались на мене, заторопили зовсім.
Мня́та Cм. м'ята.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя.
Німтур, -ра и німтура, -ри, м. Нѣмой.
Нюхання, -ня, с. Нюханіе.
Опалка, -ки, ж.
1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки.
2) Корзина, плетенка.
3) = опалачка.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.).
Увік нар. Вовѣки, никогда. Раз добром налите серце ввік не прохолоне.