Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сопівка

Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. Ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОПІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОПІВКА"
А́кання, -ня, с. Частое повтореніе меж. а.
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Гультіпа́ка, -ки, м. 1) Голь, бѣднякъ, оборвышъ (вслѣдствіе разгула). Ви не які небудь бурлаки, гультіпаки, а січовика. Стор. II. 277. 2) Повѣса, кутила, гуляка.
Лепу́х, -ха́, м. Раст. = лопух. Вх. Пч. І. 8.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Нівець Употребляется въ выраженіяхъ: 1) пішло в нівець. Пошло прахомъ. Пішло ж твоє усе добро в нівець. Н. п. 2) в нівець повернути. Обратить въ ничто. Жид, пан та німець — усе повернуть у нівець.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Равл, -ла, м. Улитка. Вх. Пч. I. 16. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги. Н. п.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Чересок, -ска, м. Ум. отъ черес.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОПІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.