Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик.
Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу.
Певен, -вна, -не = певний. Як що зробиш, парубче, своє діло як слід, — тоді я буду певен і знатиму, що все у гаразді.
Попрацюватися, -цююся, -єшся, гл. Сильно потрудиться. Отому чоловікові, що хата згоріла, так горе: доведеться попрацюватися, бо все з себе самого, ніхто не поможе.
Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Приблудили к Дунаєчку. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині.
Сінешний, -а, -е. Относящійся къ сѣнямъ. Сінешні двері, поріг. Сінешна стіна.
Уляговина, -ни, ж. = улоговина. На вулиці скрізь по уляговинах стоїть вода.
Усюсятися, -сяюся, -єшся, гл. = усцятися.