Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визивання, -ня, с. 1) Вызываніе. 2) Брань, ругня. Вх. Лем. 397.
Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Н. п.
Подвижництво, -ва, с. Подвижничество. К. ПС. 85. К. Бай. 14, 32.
Полурибка, -ки, ж. Камбола? Баба сказала піймати полурибку і ззісти. Чуб. II. 252.
Поперешний, -а, -е. = поперечний. Вас. 149.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика. Шевч.
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.
Свічарниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая свѣчи. Черн. у.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72.