Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун.
Контентуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, ѣсть; угощаться. Контентуйтеся, люде добрі!
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей!
Поперемінювати, -нюю, -єш, гл. = попереміняти.
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Привітання, -ня, с. Привѣтствіе. Щире привітання. Забувши й своє панство, зустрів батька Пугача з таким привітанням, мов той у найдорожчих кармазинах.
Утрясти, -су, -сеш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам'янця. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли.