Вив'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить.
Гу́ня, -ні, ж. Верхняя суконная одежда, сермяга.
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере.
2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги.
3) Увлекающійся.
Заколо́ток, -тка, м. Яйцо безъ зародыша.
Наплести́ Cм. наплітати.
Наруша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Двигать, шевелить. Ой у полі билина, вітер нею хитає, та й найменша пташина і та нарушав.
Опалити, -ся. Cм. опаляти, -ся.
Русальний, -а, -е. Относящійся къ русалкамъ. Русальний тиждень, великдень. русальні розигри — по Лукашевичу четвергъ троицкой недѣли, т. е. то-же, что и русальний великдень.
Стихомиритися, -рюся, -ришся, гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.