Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. винайтися, -дуся, -дешся, гл. 1) Отыскиваться, отыскаться, найтись. 2) Открываться, открыться; изобрѣтаться, изобрѣстись.
Витребити Cм. витребляти.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона. Черниг. г.
Описовий, -а, -е. Описательный. Желех.
Порозліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разлѣпиться (во множествѣ). Хто ж то так вареники ліпив, що вже й порозліплювались? Харьк.
Поскасовувати, -вую, -єш, гл. Уничтожить, упразднить (во множествѣ).
Угамовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. угамуватися, -муюся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть, уняться. Не вгамовується Ївга. Мир. Пов. І. 144. Еней сподарь, посумувавши, насилу трохи вгамувавсь. Котл. Ен. ІІІ. 5. Чи ви там ще довго не вгамуєтеся? пора спати. Канев. у. Угамуйся, глянь на себе, який страшний ти і блідий. Греб. 335.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.