Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш. Левиц. І. 60.
Відхибнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. Я одхибнувсь кудись, а пастухи кавуни красти. Волч. у.
Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Костоправ, -ва, м. Костоправъ. Подольск. г.
Подвірній, -я, -є. Дворовый, домашній. Повела їх у хату, де стояло молоко, здорові кошики з яйцями всякої подвірньої птиці. Левиц. І. 483.
Подружниця, -ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. МВ. ІІ. 82. Ти мені не щира подружниця. МВ. ІІ. 103.
Рапавка, -ки, ж. = ропуха. Шух. І. 22, 210. Вх. Зн. 24.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Шайтур, -ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.