Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Галаюватий, -а, -е. = галайкуватий.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Cм. жбирь.
Запізнава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. запізна́ти, -на́ю, -єш, гл. = зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа.
Куснути Cм. кусати.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна.
Поратування, -ня, с. Спасеніе, помощь.
Пугутькало, -ла, м. = сич.
Уклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. уклонитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Кланяться, поклониться. Матері старенькій низенько в ноги вклонімось. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу.
2) Поклоняться, поклониться. Не вклоняйсь чужому ідолу німому.