Виникати 2, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить.
Ворожнеча, -чі, ж. = ворожнета.
Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Шабельки гартують. Бідуючи, серце собі гартували.
Дзьобенка, -ки, ж. = Дзьоблинка.
Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт?
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню.
Нездатність, -ности, ж.
1) Неспособность.
2) Непригодность, неудовлетворительность.
Пританцьовувати, -вую, -єш, гл. Пританцовывать. Він приспівував і пританцьовував, узявшись в боки.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.