Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витарасувати, -сую, -єш, гл. Умостить фашинникомъ.
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Н. Вол. у. Снігу не дуже завалисто. Черк. у.
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6. Шух. I. 254.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Шевч. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає. Ном. № 11730.
Полягти, -ля́жу, -жеш, гл. Полечь, лечь. А моя могила край синього моря, полягли любощі і щира розмова. Мет. 93. Слава не поляже. Ном. Да як моя головонька поляже, до тогді тобі всяке ледащо скаже. Чуб. V. 517. Всі вороги спать, поляжуть. Грин. III. 190.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Розрепетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться, расшумѣться. Ном. № 9102. Надає їй бебехів, дак вона ще гірше розрепетується. Стор. МПр. 153.
Софорок, -рку, м. Соусъ къ вареной курицѣ, приготовленной на томъ бульонѣ, въ которомъ курица варилась. Готова страва вся стояла.... телячий лизень тут лежав, ягни і до софорку кури. Котл. Ен. V. 14. Cм. супорка.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.