Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Засмальцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. засмальцюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. Засаливать, засалить, запачкать жиромъ.
Кахляний, -а, -е. = кахельний.
Мора́льний, -а, -е. Нравственный. Не зупиняймося й моральним занепадом наших українців. К. ХП. 133. Од моральної втоми він не зміг стояти. Левиц. Пов. 68.
Отіпанка, -ки, ж. 1) Оборванная женщина. Зміев. у. 2) = отіпання. Гол. Од. 35.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги. К. Бай. 28.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Тута нар. = тут. Зачекай тута. Чуб. II. 9. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки. Гн. І. 14.