Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Заме́рти Cм. замірати.
Зрябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно. Канев. у.  
Крячок, -чка, м. = кряк? Летить крячок по над морем та й летячи кряче. Макс. Ой летить крячок через Дунай ручку. Грин. III. 595.
Наро́ком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Ном. 7169. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити? МВ. (О. 1862. І. 101).
Небоян, -на́, м. = небій. То було колись усяке боїться попа, а тепер настали такі небояни, що й лихо. Кобел. у.
Огрядний, -а́, -е́ Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. І., Ум. огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі. МВ. І.
Покрикати, -ка́ю, -єш, гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Ріняк, -ка, м. = рінь. Желех.