Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Підкувати Cм. підковувати.
Похорон, -ну, м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. Гол. І. 64. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Вовці-сірохманці нахождали, орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, — хотіли заздалегоди живота темний похорон одправляти. АД. І. 117.
Прорити, -ся. Cм. проривати, -ся.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.
Співа, -ви, ж. Пѣніе, пѣсня. А де ж Гонта?... чому не співає? нема його; тепер йому мабуть не до неї, не до співи. Шевч. 201.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.