Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав.
Вербний, -а, -е. Вербный. — тиждень. Вербная недѣля. — неділя. Вербное воскресенье.
Вияснення, -ня, с. Разъясненіе, поясненіе.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами.
Поздоровкати, -каю, -єш, гл. Пожелать здоровья при привѣтствіи, випиваніи водки и пр.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були.
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Трівок, -вку, м. Житье, существованіе. Я пишу кавалок мого життя, мого красного та любого трівку.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму.
