Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. ЗОЮР. II. 34. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене. МВ. ІІ. 20.
Відплюскати Cм. відплюскувати.
Гетьманський, -а, -е. Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Шевч. 573. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське. МВ. І. 152.
Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.
Зіхідний, -а, -е. Всхожій, годный для посѣва (о сѣменахъ). Пшениця... умолотна... зіхідна. Чуб. III. 456.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Прошаповалити, -лю, -лиш, гл. Пробыть шерстобитомъ.
Тридесять, -ти числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат. Рудч. Ск. II. 104.
Тягач, -ча, м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь. Славяносерб. у.
Шумотіти, -мочу, -тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами. О. 1862. І. 55.