Голубити, -блю, -биш, гл.
1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала.
2) Лелѣять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. Голублячи такі думки в серці.
Злихословити, -влю, -виш, гл. Выбраниться, сказать дурное слово. Я питаюсь: що тобі треба? А він злихословив мені зразу.
Ма́терин, -на, -не. Материнъ. Отцева і материна молитва зо дна моря рятує.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Прудити, -джу, -диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Роспоряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. роспоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Давать, дать порядокъ, устроить; распредѣлять, распредѣлить. Старшина приїде, роспорядить, та й знов на хутір. Дай мені, Боже, так по правді вік ізжить і дітей роспорядить, як я по правді кажу. Роспорядивши Турн як треба.... Може що м провинила? Ой то провинила, що м челядочку до роботи не роспорядила.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були.
Тростина, -ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гіля, гуси, в тростину. Ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка.
Штрумент, -ту, м. = струмент.
Щевій, -в'ю, м. = щавій.
