Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Захворі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Захворать. Мнж. 28, 131. Чуб. V. 482.
Нізіне и нізіне у стріть. Роды гуцульской вышивки. Шух. І. 157 — 159.
Поперемудровувати, -вую, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить (многихъ).
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Самодвадсятий, -а, -е. Я и еще девятнадцать. Вх. Зн. 62.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Сьогобічний, сьогобо́чний, -а, -е. , —ній, -я, -є. По сю сторону рѣки. Московщина обладувала Україною сьогобочньою. МВ. І. 137.
Удоволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. удоволи́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = удовольнятися, удовольнитися.