Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий. Борз. у.
Зади́ркуватий, -а, -е. = задерикуватий.
Зелену́ха, -хи, ж. 1) Древесная жаба, Rana viridis. 2) Порода мухъ. Я тієї мухи-зеленухи полюбовничок. Грин. III. 666. 3) Въ загадкѣ: огурецъ. Кубушечка-зеленушечка, не хліб, не сіль, не вода, а добра їда. ХС. III. 66. Ум. зелену́шка, зелену́шечка.
Калі дати. Запачкать умышленно грязью во время купанья. Дѣти, шаля во время купанья, пачкаютъ другъ друга грязью, крича: «калі! калі».
Орішарь, -ря́, м. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.
Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.  
Словини, -вин, мн. = сватання? О. 1862. IV. Рус. вес. надъ Збручемъ, 2.