Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вар, -ру, м. 1) Кипятокъ. 2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = узварь. Шух. І. 144. МУЕ. І. 109. 4) Жижа изъ квашенной капусты. 5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ. 6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжкою працею. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Дальноо́кий, -а, -е. Дальнозоркій. Козелецк. у.
Доганя́ти IІ, -ня́ю, -єш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8006.
Зстародавна нар. Издревле.
Озерет, озере́д, -ду, м. = ожеред. Озеред соломи. Драг. 3.
Окрім нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Чуб. III. 21. Инчого, окрім тебе, любити не буду. Чуб. V. 388.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Повідкручувати, -чую, -єш, гл. Открутить (мног.).
Погарманувати, -ну́ю, -єш, гл. = погарманити.  
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути. Вх. Уг. 261.