Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь.
Кавпіти гл. Терпѣть нужду, нуждаться.
Короволітник, -ка, м. Раст. Veronica agrestis.
Обтиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обітертися, обітруся, -решся, гл. Отираться, отереться, утереться.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Порошок, -шку, м. Ум. отъ порох.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Розстелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розстелитися, -люся, -лешся, гл. = розстилатися, розіслатися. Під вікнами розстелялася зелена трава.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана.