Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Родич, -ча, м.
1) Родственникъ. Багато родичів, та нігде пообідать. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники.
2) Родитель. Мали родичі сина.
Розворовувати, -вую, -єш, сов. в. розворува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = розворювати, розворити.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день.