Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл. 1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. О. 1861. VIII. 20. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок. Мир. ХРВ. 104. 2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. КС. 1893. VII. 74. Одному чоловікові злягла вночі жінка. Федьк.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. Н. п.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.
Мала́та, -ти, ж. = кулеша. Вх. Уг. 251.
Пастух, -ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. пастушок.
Поринати, -на́ю, -єш, гл. Нырять. Мнж. 141. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Греб. 362. Любо місяцю з зорями в воду поринати. К. Досв. 90.
Порозгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Разгресть (во множествѣ). Кури порозгрібали грядочки. Харьк. у.
Проміняти, -ня́ю, -єш, гл. Промѣнять, обмѣнять. Біди ні продати, ні проміняти, і грім біди не заб'є. Ном. № 2173.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити. Гол. II. 17.
Точно нар. Точно.