Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Дуга́, -ги́, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ум. ду́жка, ду́жечка.
Ікриця, -ці, ж. = ікра 1.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Муравни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Посади кажана в муравник та тікай, щоб не чув його свисту.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Недомока, -ки, ж. Недостаточно вымоченное волокно конопли и потому грубое и жесткое.
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.