Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свічка

Свічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга. Гол. Од. 76. 3)божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. свічечка, свіченька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЧКА"
Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется володарь. Чуб. ІІІ. 39.
Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Ганчарня, -ні, ж. Горшечный заводъ.
Дзеле́нка, -ки, ж. Насѣк. = Зеленяк. Вх. Пч. І. 5.
Жерні́вка, -ки, ж. = жарнівка.
Непотрібний, -а, -е. Ненужный. Хто бідний, той нікому непотрібний. Ном. № 1602.
Пружинуватий, -а, -е. Упругій. Волч. у.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь. Стор. II. 11.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Хверцювати, -цюю, -єш, гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.