Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брова, -ви, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. брови на шнурочку. Узенькія ровныя красивыя брови. 2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. Шух. I. 238. 3) Кличка вола съ чорными бровями. КС. 1898. VII. 42. Ум. брівка, брівонька, брівочка, бровеня, бровенятко, бровеняточко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода. Н. п.
Відсповідатися, -даюся, -єшся, гл. Окончить исповѣдываться.
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Гліт, глоту, м. Тѣснота, давка. Желех.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Обихвіст, -хвоста, м. Жуликъ? прохвостъ? Там такий обихвіст, такий брехун. Кіевск. у.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое. Подол. г.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.