Гданський, -а, -е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Парча, -чі, ж. Парча.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Промашка, -ки, ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка.
Псуватися, псую́ся, -єшся, гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. А псується у вас картопля.
Снастити, -щу́, -сти́ш, гл. Уснащать.