Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Ікратий, -а, -е. Имѣющій икру. Ікрата риба. Черк. у.
Карок, -рку, м. = карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи. Гол. 11. 502.
Мі́та, -ти, ж. Мѣтка, знакъ.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати. Верхнеднѣпр. у.
Позсовувати, -вую, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Спершу густо, мов їх (хати) одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше, а далі рідче. Мир. Пов. II. 83.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Труднація, -ції, ж. Трудность. Та се не велика труднація.  
Чопець, -нця, м. Ум. отъ чіп. Котилось барильце без чопця, без рильця. Ном. стр. 292, № 66.