Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Гуч! меж. которымъ гонятъ гусей = Гиля.
Перстач, -ча́, м. — золотник. Раст. Potentilla aurea.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Прислон, -ну, м.
1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ.
2) Горный обрывъ.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють.
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити.
Стих, -ха, м.
1) Стихъ (въ Библіи).
2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Cм. хвалда.
Ховпак, -ка, м. Шапка барашковая. Так на нім ховпак мугтит, як золото ряхтит.