Великогрішниця, -ці, ж. Большая грѣшница. Замолоду ся жінка великогрішниця була: дитину свою занапастила.
Вимахувати, -хую, -єш, сов. в. вимахати, -хаю, -єш, гл.
1) Размахивать, размахнуться. Буком вимахує. Молодая Бондарівна ще жартів не знала, вимахала ділу руку, да по пиці втяла.
2) Намахиваться, намахаться. Добре ж вони, добре вимахали крила.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Спорзнитися, -нюся, -нишся, гл. Оскоромиться.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл.
1) Издавать трескъ, трещать, треснуть.
2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Від жару й камінь трісне. Щось трісло.
Харчовий, -а, -е. Для съѣстныхъ припасовъ, съ съѣстными припасами. Харчові клунки.