Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Бритовка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.
За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Подосукувати, -кую, -єш, гл. Досучить (во множествѣ).  
Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Скривало, -ла, с. Покрывало (намітка), которымъ покрываютъ новобрачную. Грин. III. 449.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.