Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Гева́л, -ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Залокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. = залоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані. Кіевск. у.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Ціновий, -а, -е. = циновий. Гол. ІІ. 611. Ціновим ґудзем застебнувся. Котл. Ен. IV. 26.
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. Кролев. у. На їй усе аж шамшить.