Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Капелянець, -нця, м. Музыкантъ. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої. Мкр. Н. 25.
Нездвижений, нездвижни́й, -а, -е. Неподвижный. На дух-мару вона походила з своїм нездвиженим обличчям. МВ. ІІ. 199.
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця. Гн. II. 5.
Підрешіток, -тка, м. = підрешітка 1. Вас. 152.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.
Торохнява, -ви, ж. Грохоть. Така торохнява у тому млині. Лебед. у.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.
Уткнути Cм. і. утикати.
Хлюснути, -ну, -неш, гл. Плеснуть. Лісом іде — не трісне, водою йде — не хлюсне. Ном., стр. 291, № 24.
Черконути, -ну, -неш, гл. То-же, что и черкнути, но съ большей силой. Як підскаче та черконе шаблею! Рудч. Ск. II. 77.