Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Духі́вня, -ні, ж. = духівниця. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. ІІ. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. ІІІ. 235.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Зостановити, -влю́, -виш, гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. І. 127.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами. КС. 1898. VІІ. 47.
Полька, -ки, ж. 1) Полька. Ой ти руський, а я полька. Чуб. V. 1163. 2) Танецъ: полька. Левиц. Пов. 240. 3) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Н. п.
Пруток, -тка, м. Ножка листа, плода. Вх. Уг. 264.