Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Гича, -чі, ж. = гич. Гича у цибулі.
Жада́нка, -ки, ж. Желанная. Да Невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали.
Кузоб и кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Куп'Я, -я́, с. = купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Склярський, -а, -е. Стекольщичій.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки.
Чутно нар. Слышно. Не чутно ні однісінького півня. Чутно йому, що пані плаче за стіною. Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Чутно з покоїв, як там сміються.