Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
За́сніт, -ту, м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. Ковел. у.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ. Радом. у.
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Неділонька, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. К. Псал. 127. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю. Драг. 347.
Попороскошувати, -шую, -єш, гл. Пожить, не стѣсняя себя, пожить въ роскоши. Я за первим чоловіком попороскошувала. Лебед. у.
Простежити, -жу, -жиш, гл. Прослѣдить.
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли. О. 1862. V. Кух. 39.