Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Випарубок, -бка, м. Подростокъ. Мнж. 177.
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє. Фр. Пр. 95.
Жиді́вчин, -на, -не. Еврейкинъ.
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Пообпивати, -ва́ю, -єш, гл. Опить (во множествѣ). Чи ми вас пооб'їдали, чи ми вас пообпивали? Кіевск. у.
Пороскудлуватися, -луємося, -єтеся, гл. Растрепать себѣ волосы (о многихъ). Ото як ви пороскудлувались! Поросчісуйтесь гладенько.
Прикорчити Cм. прикорчувати.