Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. Звенигор. у. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Шух. І. 164. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин. Конст. у.
Визирцем нар. Высматривая.
Досві́дчити, -ся. Cм. досвідчати, -ся.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Залата́ти Cм. залатувати.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Ніколитися, -литься, гл. безл. Нe хватать, нe доставать времени. Я б тобі й радніший пособити, так і мені так ніколиться. Волч. у.
Потайний, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Ном. № 3046. Тілько скажу подружжю потайному. Чуб. V. 663. Пошептом дає козакам потайний наказ. К. ЦН. 213. Потайний гріх ще й грішніщий. Г. Барв. 452. Потайна лихоманка. Зміев. у.
Співробітник, -ка, м. Сотрудникъ. Ну, доброго собі співробітника придбала Польща! Морд. Пл. 104.
Угамовувати, -вую, -єш, сов. в. угамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Утишать, утишить, успокаивать, успокоить, укрощать, укротить. Вгамуй ти капосних дітей. Канев. у. Угамуй рогатих турів. К. Псал. 153.