Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку.
Квасолюватий, -а, -е. О барашковомъ мѣхѣ: съ завитками въ фасольное зерно.
Льон, -ну, м.
1) Ленъ, Linum usilatissimum. L.
2) дикий льон. Раст. Linum perenne.
3) жовтий —. Раст. Linum flavum.
4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон.
Лягови́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку.
Прилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прилизатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Прилизываться, прилизаться языкомъ.
2) Гладко причесываться, причесаться. Схопиться раненько, зараз миється, прилизується до дзеркальця.
Трівожитися, -жуся, -жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірші лякалися й трівожилися.
Фавда, -ди, ж. Часть ґельґова. Cм. ґельґів.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.