Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білавка, -ки, ж. 1) = білявка. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Ум. білавочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.
Братець, -тця, м. Ум. отъ брат.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Облоки, -ків, м. мн. = оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть. Чуб. V. 2. Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках. Грин. ІІІ. 148.
Плечистий, -а, -е. = плечастий.
Пропійка, -ки, ж. = пропій 1. Рк. Левиц.
Шерстень, -стня, м. = шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів. Чуб. II. 316.
Ширшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться шире, расширяться. К. ДС. 27. Од тепла усяка річ ширшає. Ком. Р. ІІ. 79. Тюрма неначе ширшає. Шевч.