Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Зароже́дно нар. Урожайно.
Здорове́ць, -вця́, м. Здоровякъ.
Капустниця, -ці, ж. = капу́ста 3. Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Одв.. Cм. слова отъ відвага до відв'язуватися.
Потомність, -ности, ж. Будущее.
Хапанина, -ни, ж.
1) Хватанье, расхватыванье.
2) Взяточничество постоянное.
3) Спѣшка, торопливость.
Хвіяти, хвію, -єш, гл. — до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє.