Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розумний

Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить. Ном. № 404. 2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Рудч. Ск. І. 69. Ум. розумненький, розумне́сенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗУМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗУМНИЙ"
Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Завши́р, завши́рки, завши́ршки, нар. Шириною. А завширшки він ширший океану. К. Іов. 24.
Ідеалізувати, -зу́ю, -єш, гл. Идеализировать. Желех.
Колюшенний, -а, -е. = колішенний. Мнж. 92.
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Поуз нар. = повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет. 252. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють. К. Досв.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.
Чемерівка, -ки, ж. Настойка на чемериці. Будем пити мед-горівку, а потому чемерівку. Чуб. V. 715.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗУМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.