Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вільготно нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.
Коромисел, -сла, м. и коромисло, -сла, с. 1) Коромысло. Несе дівка воду з броду, коромесло гнеться. Чуб. Ой із броду несу воду, — коромисел гнеться. Мет. 50. 2) Рычагъ, которымъ приводятся въ движеніе при звонѣ языки маленькихъ колоколовъ. Сим. 170. 3) Дѣтская игра: двое дѣтей становятся другъ къ другу спиной, переплетаются руками и поочередно каждый нагибается впередъ, отчего другой подымается на воздухъ. Мил. 55. КС. 1887. VI. 479.
Косибав, -ва, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається. Левиц. І. 63.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.  
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Черн. г. Сябринний ліс.
Труха, -хи, ж. 1) Измельченное сѣно. Шейк. 2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. ІІ. 6.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Цвілий, -а, -е. Заплѣснѣвшій, гнилой. І пом'янули свого чумаченька хоч цвілими сухарями. Чуб. V. 1048. Цвіле сіно., Ум. цвіленький. А тим вони його поминали, що у себе мали: цвіленькими, сухенькими військовими сухарцями. АД. І. 255.