Вуточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вутка.
2) Родъ хороводной игры.
Гірочок, -чка, м. Ум. отъ гірок.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Перехилить голову. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля.
Погарманувати, -ну́ю, -єш, гл. = погарманити.
Просвіта, -ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен.
Репаний, -а, -е. 1) Корявый, потрескавшійся. Дуже спіла диня — репана.
2) Простой, грубый, неотесанный. Репані мужики.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси.
Укроїти, -рою, -їш, гл. = украяти.