Відвозити, -жу, -зиш, сов. в. відвезти, -зу, -зеш, гл. Отвозить, отвезти.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки.
Зача́хти, -хну, -неш, гл. Простыть, остыть. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. 2) — духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ.
Повдавлювати, -люю, -єш, гл. Вдавить, втиснуть (во множествѣ). Хлопець... повдавлював йому очі в ямки.
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Церькати, -каю, -єш, гл. = циркати.