Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Де-де, нар. Кой-гдѣ; то тамъ, то сямъ. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Шевч. 26. Утомилась завірюха, де-де позіхає. Шевч. 82.
Дни́на, -ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Камен. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Чуб. ІІІ. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко. Грин. ІІІ. 279.
Доскріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. доскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Доскребывать, доскресть, доскабливать, доскоблить.
Кістняк, -ка́, м. = кістяк 1. Возила, возила (коняка), а тепер кістняк тліє.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Тьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло.
Устелити, -ся. Cм. устеляти, -ся.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.