Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Випорожні, -нів, м. мн. Въ выраж.: випорожні ловити. Воронъ ловить, зѣвать.
Восика, -ки, ж. = осика. Вх. Пч. I. 12.
Дієписа́ння, -ня, с. = Дієпись.
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено. Чуб. III. 49.
Люстро́вий, -а, -е. 1) Зеркальный. 2) Люстриновый. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець! Котл. Ен. І. 12.
Наголо́ нар. Всѣ совершенно. Жінки наголо всі цокотухи. Шевч. В мене тільки пара щупелят, а то все один уюн наголо. Сим. 150.
Попріти, -пріємо, -єте, гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги.
Проковтнути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. А лисичка його — гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.