Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Вислизнути, -ну, -неш, гл.кому з рук. Выскользнуть.
Галочка, -ки, ж. Ум. отъ галка. 2) = галонька 2.
Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Макс. (1849) 24. Вона з мене глумує, сміється. О. 1861. XI. 9.
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464., Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Непам'Ять, -ти, ж. Забвеніе. піти в непам'ять. Быть забытымъ. Ми, селяне та хуторяне, нічого не записували, — тим воно й пішло все те в непам'ять. К. (О. 1861. II. 227). пустити у непам'ять. Предать забвенію. Все те пускають наші земляки в непам'ять. К. Гр. Кв. ХХXII.
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Сюсі дѣтск. = пісі. О. 1861. VІІІ. 8.