Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Затемня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зате́мнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!... Я здужаю його собою затемнить. Греб. 367. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки? К. Іов. 84.
Коречний прил. м. коре́чний млин. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ. Kolb. І. 61.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Начурити, -рю, -ри́ш, гл. = надзюрити. Дощ не начурив по остреву у сіно. Шух. І. 170.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Розламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. розламатися, -маюся, -єшся, гл. Разламываться, разломаться.
Упослід нар. 1) Послѣ. Вх. Зн. 73. 2) Наконецъ, въ заключеніе.
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна. Козел. у.