Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Н. п. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Брязнув гаманом на стіл. Г. Барв. 211. Ось і у всі дзвони брязнули. Г. Барв. 158. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Г. Барв. 225. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. Г. Барв. 402 — 103. На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. Мнж. 22. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах. Н. Вол. у.
Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями. Грин. ІІІ. 613.
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Предківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. К. Досв. 88. Єремія на диво обновив предківський замок. Стор. МПр. 65.
Храмачка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.