Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245., Ум. білогривенький.
До́вгість, -гости, ж. Долгота, длина.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Зміцнювати, -нюю, -єш, зміцняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зміцни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укрѣплять, укрѣпить. Ти зміцнював коліна слабосильні. К. Іов. 9. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити. МВ. І. 49.
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Обридальний, -а, -е. = обридливий 1. Мнж. 187.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. Цей віл худий, але окостуватий. 2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує. Вас. 146.
Послухання, -ня, с. 1) Слушаніе. Щоб ішли усі до громади на послухання, слухати гетьмана Жовковського одповідання. Макс. (1849). 55. 2) = послух. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. 3) Послушаніе, работа въ монастырѣ ради спасенія души. Ми пійдем до черниці на, послухання: К. ЦН. 282. 4) Работа кому либо не за деньги, а по просьбѣ или по обязанности. Усі останні ідуть до його на послуги і на послухання. Чуб. III. 45.
Створитель, -ля, м. Создатель, творець.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.