Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визбірати, -раю, -єш, гл. Подобрать, собрать. Так збірає, так збірає... Визбірав і рушили далі. Св. Л. 112. На дворі ясно, хоч голки визбірай. Левиц. І. 96.
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Жва́чка, -ки, ж. Згарь изъ трубки, которую жуютъ во рту или кладутъ за губу.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. І. 163.
Напе́рсток, -тка, м. 1) Наперстокъ. 2) Желѣзное кольцо, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.