Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.
Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами. Харьк. у.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Рудч. Ск. II. 29. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади. Мир. ХРВ. 8. 2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами. Ном. № 9185.
Опікун, -на, м. Опекунъ.
Півкондійка, -ки, ж. Полуендова. Котл. Ен.
Підглибляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підглиби́ти, -блю́, -биш, гл. Углублять, углубить борозду. Богод. у.
Пообцвяховувати, -вую, -єш, гл. Обить гвоздями (во множествѣ).
Попоговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить много.
Розбужати, -жа́ю, -єш, сов. в. розбудити, -джу, -диш, гл. Разбудить, пробудить. Чуб. V. 55. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Мил. 200. Нерано дочку розбудила. Чуб. V. 787.
Трачка, -ки, ж. Лѣсопильня. Шейк. Шух. І. 181.