Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вариста піч. Кухонная печь Затопила піч варисту. Мкр. Н. 20.
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Харьк. у. Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його. Ном.
Индичка, -ки, ж. Индѣйка. Чуб. V. 636.
Консисторський, -а, -е. Консисторскій. Св. Л. 134.
Кроква, -ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Ном. № 10403. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Н. п. Ум. кроківка, кроковця. Грин. III. 155. Поставлені кроковки. Мет. 119.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи. МВ. (О. 1862. І. 72).
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Сонечко, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Насѣк. Божья коровка.