Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Капустиця, -ці, ж. Ум. отъ капуста.
Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться. МВ.
Наді́л, -лу, м. Удѣлъ, награда. Нехай буде ласкавий привіт щирого серця наділом моїй праці. Полт. у.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Перекочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Перекатываться, перекатиться. 2) О времени: переходить, перейти черезъ извѣстный моментъ. Геть-геть вже перекотилась нічка за північ. Морд. II. 14.
Понагортати, -та́ю, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262.
Скулитися, -люся, -лишся, гл. Съежиться. Як пес скулився. Чуб. V. 1147.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397. 2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81.