Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.
Задери́ка, -ки, об. = задирака.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця. Шух. І. 34.
Куча, -чі, ж. 1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу. КС. 1887. VI. 480. 2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу. Рудч. Ск. І. 20. 8) Хлѣвъ для свиней. Шух. І. 185. Ум. кучечка, кучка.
Налига́ти Cм. налигувати.
Перерізати Cм. перерізувати.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить. Вх. Зн. 54.
Потонко нар. Тонковато.
Родич, -ча, м. 1) Родственникъ. МВ. І. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252. Багато родичів, та нігде пообідать. Ном. № 9338. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350. 2) Родитель. Мали родичі сина. Гн. II. 67.
Терпуга, -ги, ж. Водка. Угор.