Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робливо

Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛИВО"
Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Палити, -лю, -лиш, гл. 1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять. Чуб. V. 431. 2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби. Чуб. V. 737. 3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь). 4) Курить. Люлечки палити. Грин. ІІІ. 652. 5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити. Мет. 401.
Патлатий, -а, -е. Длинноволосый, косматый. Неси, Боже, патлатого, щоб було за віщо скубти. Чуб. І. 245.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться хуже. 2) Дурнѣть.
Скудатися, -даюся, -єшся, гл. Оскудѣть. У нас хто сіє б десятин хліба, той зімою не скудається. Павлогр. у.
Солодити, -джу, -диш, гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. Мир. ХРВ. 400. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). Ив. 13. 4) Заниматься онанизмомъ. Кіев. и Полт. г.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его. Шейк.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря. Вх. Лем. 480.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.