Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Одр.. Кромѣ здѣсь находящихся словъ Cм. еще отъ відрада до відрятувати.
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ.
Пасічити, -чу, -чиш, гл. Чистить, приготовлять новину подъ посѣвъ.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Розговорювати, -рюю, -єш, сов. в. розговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Бороню на себе дивитись, розговорювати і баляси точити. Ні з ким об вірі християнській розговорити. 2) Развлекать, развлечь разговоромъ. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не заборонює думати про себе, ніщо її не розговорює. Так то я вже радію, як розговорю його, розважу. Поговоріть, тіточко, розговоріть мене.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.