Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Левиц. І. 330. Потребно великої праці, щоб зв'язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Левиц. Пов. 279. Байдужість про закони природи. К. ХІІ. 122.
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Напита́ти, -та́ю, -єш, гл. Найти кого-нибудь разспрашивая. напитати кло́поту (біди, лиха). Нажить хлопотъ (бѣды, горя).  
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
Перемордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Перемучиться, истомиться.
Подобитися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться. Приложиться той до скотини, подобиться той безсловесним. К. Псал. 116.
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Слабувати, -бу́ю, -єш, гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168.
Шарнути, -рну, -неш, гл. 1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок. Грин. І. 70. 2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку. Св. Л. 117.