Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. відкопатися, -паюся, -єшся, гл. Откапываться, откопаться.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
За́бережень, -жня, м. Ледъ возлѣ берега. Річка ще не замерзла, а забережні вже є. Міусск. окр.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Клюпати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать. Вх. Зн. 26. 2) = клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево. Вх. Зн. 26.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. ЗОЮР. II. 30. Чи воно яка князівна, чи королівна? Рудч. Ск. II. 46.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Привітниця, -ці, ж. Привѣтливая женщина. І нашим, коморам клюшниця, і нашому роду привітниця. Чуб. V. 727.
Трунов, -нви, ж. = трунва. Вх. Зн. 71.