Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. Батько мій не братався з панами. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви.
Неприхильний, -а, -е. Нерасположенный, неблагосклонный; непріязненный, недружелюбный.
Патичок, -чка, м. Ум. отъ патик.
Перепивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» 2) — кому що. На свадьбѣ: выпивая рюмку, дарить что либо новобрачнымъ. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! Що маю-перепиваю, щастя долі не вгадаю. Ой ішла дівка Мар'єчка із своїми дружечками; насупротив її батенько її з повненькими кубочками. «Перепий, донечко, перепий, Мар'єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала. 3) Перепивать, перепить, выпить больше кого. А пити, так не переп'є його й Данилка, що в того пана.
Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл.
1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками.
2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили.
3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш.
4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться.
Ріпачиння, -ня, с. Стебли отъ рапса.
Трепати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл. 1) Трясти? 2) Идти. Буде три милі трепати. 3) Жадно ѣсть, уписывать, уплетать.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. Рикання їх в чагарниках чувати.