Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вешняк, -ка, м. Водяная мельница, дѣйствующая только въ половодье. Левч. 70.
Зблі́днути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна. Стор. МПр. 81.
Йойкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Йойкати. Желех.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Копит, -та, м. 1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе. Желех.
Обписати Cм. обписувати.
Перецінувати, -ную, -єш, гл. Переоцѣнить.
Терняк, -ка, м. 1) Терновый кустъ. Вх. Уг. 271. 2) пт. Сорокопудъ, Lanius. Вх. Уг. 271.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять. Лебед. у.