Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Голопузий, -а, -е. Съ голымъ животомъ.
2) Въ иносказательномъ значеніи: бѣдный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки.
Джинджор, -ру, м. и джинджора, -ри, ж. Раст. Gentianae.
До́спі́х, -ху, м. Успѣхъ, успѣшность. А в ділі все нема доспіху, — куди ні глянеш, — все не те.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай.
Озимки, -ків, м. мн.
1) Весенній морозъ.
2) Порода яблокъ, сохраняющихся зимою.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Свирілка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли є свирілки. Ум. свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря).