Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Дошкребти́, -бу́, -бе́ш, гл. и пр. = доскребти и пр.  
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ. Вх. Зн. 26.
Молдо́ва, -ви, ж. Молдавія. Камен. у.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Чуб. V. 549. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле. 2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі. Чуб. V. 962. 3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось. МВ. ІІ. 23. 4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива. Чуб. V. 222. 5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Ном. № 11609. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте? Мет. 444.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Промчати, -мчу, -мчиш, гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк.
Солити, -лю, -лиш, гл. Солить. Тричи борщ солити не годиться. Посл.