Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Квікало, -ла, с. Визжащее существо.
Первачка, -ки, ж. Первая дочь. Ум. первачечка. Г. Барв. 137.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Поперемотувати, -тую, -єш, гл. Перемотать (во множествѣ).
Прибій, -бою, м. 1) Планка, бревнышко, прибиваемое вдоль стѣны украинской хаты на аршинъ отъ низу, — на него опираются концы досокъ, изъ которыхъ составленъ піл (на которомъ спять). Сим. 2. 2) Geranium palustre. Лв. 9.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Угор. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Гн. І. 9. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху. Гн. І. 15.