Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку. Грин. ІІІ. 485.
Годко, -ка, м. пт. Upupa, удодъ. Вх. Уг. 233.
Діли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.
Обихідка, -ки, ж. = обіхідка. Може якого шага уторгував би, то й було б на обихідку. Рудч. Ск. II. 25.
Підвечірковий, -а, -е. Относящійся къ закускѣ предъ ужиномъ. Підвечіркова доба.
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Розгайнувати, -ную, -єш, гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату. Водч. у.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Чимбарь, -ря, м. и пр. = чинбарь и пр. О. 1862. І. 52.