Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережок, -жка, м. Ум. отъ берег.
Бубніти, -нію, -єш, гл. Разбухать, взбухать. Бубніє пашня, як на дворі мокро. Н. Вол. у.
Ги́ва, -ви, ж. = Ива. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Змовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. І. 12.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Желех. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила. Н. пог. (Зоря, 1883, 323).
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Полуденниці, -ниць, ж. мн. Родъ дѣтской болѣзни. Цьому младенцеві ізжени... крикливиці, плаксивиці, ночниці, полуночниці, денниці, полуденниці і несплячки. (Заговоръ). КС. 1883. VII. 588.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.
Чтець, четця, м. 1) Чтецъ. 2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк.