Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вискаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вискалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля. Ном. № 829.
Віщий, -а, -е. Вѣщій. Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим. Ном. № 5821. коб я віщий такому! Если бы и ото впередъ зналъ! Если бы я это предвидѣлъ. Вх. Зн. 8.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Накро́їти, -кро́ю, -їш, гл. = накраяти.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Полінивий, -а, -е. Лѣноватый. Н. Вол. у.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами. К. ЦН. 178.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216. В його слові улещання, а ні крихти правди. К. Псал. 21.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.